Дніпропетровське обласне управління водних ресурсів

Дніпропетровське обласне управління водних ресурсів

м. Дніпро

пр. Дмитра Яворницького, 39-а

І Н Ф О Р М А Ц І Я

 

Прийом громадян

Доступ до публічної інформації

Т-ство меліораторів та водогосподарників Дніпропетровщини

Державне агентство водних ресурсів України

Обласні управління водних ресурсів

 

Державне агентство водних ресурсів України

 

ЗВІТНІСТЬ * ВОДНІ РЕСУРСИМЕЛІОРАЦІЯСТАН ВОДОПОСТАЧАННЯ * СТАН ПІДТОПЛЕННЯ

 

Історична довідка

розвитку водного господарства

 

Одним з основних способів збереження і покращання родючого грунту є меліорація земель у всіх її видах. Дніпропетровська область розташована в зоні недостатнього зволоження. Літні дощі, в основному, мають характер злив і їх корисне використання незначне. Це створює несприятливі умови водного режиму грунтів у вегетаційний період.

Таким чином, для забезпеченості отримання високих стабільних врожаїв, область потребує організації зрошуваного землеробства. Меліоративними роботами, зокрема зрошенням, у Катеринославській губернії (як раніше називалася Дніпропетровська область) почали займатися наприкінці XIX століття після катастрофічного неврожаю в південній частині Росії.

З 1880 року царський уряд спорядив кілька експедицій з метою створення наукової бази для боротьби з посухою та неврожаями. Першу експедицію по вивченню можливості зрошення в басейні річки Дніпро очолив генерал-лейтенант Йосип Іполитович Жилінський. Вона працювала з 1880 по 1886 роки. Організатором експедиції було Міністерство державного майна та землеробства. В результаті роботи експедиції було висунуто пропозиції по боротьбі з посухою, побудовані перші водогосподарські споруди для зрошення і подачі води у маловодні райони.

Матеріали по роботі експедиції були опубліковані у 1892 році - "Очерк работы экспедиции по орошению на юге России и Кавказе".

Жилінський

Йосип Іполитович

(1834 - 1916 р.)

Вони дали поштовх до розвитку зрошення. На території області були побудовані дві системи лиманного зрошення. Перша у заплаві р. Оріль в районі села Личкове Новомосковського р-ну, а друга в заплаві річок Вовча і Терса між селами Павлівка та Дебальцеве Васильківського району. В подальшому почали будуватися ділянки зрошення з подачею води на командні відмітки з послідуючим направленням її для поливу по борознах. Підйом води здійснювався чигирями на кінній тязі.

У 1917 році площі постійного зрошення складали 110 га. Враховуючи те, що близько 60% сільгоспугідь області по рельєфу місцевості підходять під будівництво зрошення, наявність водних ресурсів і те, що землі потребують проведення водних меліорацій та організації водопостачання, у 1924 році було створене Катеринославське відділення Української державної меліоративно-будівельної контори "Укрдержмеліоконт". Відділення виконувало проектно-вишукувальні роботи по зрошенню земель, будівництву ставків, водопостачанню населених пунктів, об’єднавши меліораторів у єдиний колектив.

У 1929 році "Укрдержмеліоконт" була реформована у Меліоконтору Дніпропетровського округу, а в 1931 році у Дніпропетровську облмеліоконтору Укрмеліотреста. Роботу цього колективу очолювали у ті роки А.І.Молдаванов (пізніше - доцент Одеського гідромеліоративного інституту), Д.С. Кашель (пізніше начальник облводгоспу, доцент, проректор Дніпропетровського сільськогосподарського інституту), Є.А.Топчієв (пізніше керуючий трестом Дніпроводбуд, директор філіалу інституту Укрдіпроводгосп), А.І.Драчинський (пізніше заступник Міністра меліорації і водного господарства Української РСР). Облмеліоконтора почала свою діяльність з проектування і будівництва великих для свого часу зрошувальних систем.

У 30-х роках XX століття були побудовані Білянський зрошуваний масив на площі 1200 га, Кам'янський зрошуваний масив - 1300 га, зрошення на острові Хортиця - 600 га (тоді це була територія Катеринославщини). У 1939 році у колгоспі "Кам'янка" Софїївського р-ну було побудоване зрошення на площі 500 га з застосуванням (вперше в Україні) дощувальної техніки позиційної дії. Ця машина на опорах пересувалася з позиції на позицію за допомогою двох тракторів.

Наприкінці 30-х років широко розгортається будівництво зрошення у південних районах області - Широківському, Апостолівському, Криворізькому районах, проте Велика Вітчизняна війна перервала ці роботи.

В 1941 році площа зрошуваних земель становила 10222 га. У роки війни з 15.08.41 по 16.03.44 р. Дніпропетровська облмеліоконтора припинила своє функціонування, а більшість її працівників зі зброєю в руках захищали Батьківщину від фашистських загарбників. Не всі вони дійшли до світлого дня Перемоги, павши смертю хоробрих на полях поєдинків. Серед них талановиті інженери М.І.Голота, Б.В.Васильєв, будовий майстер А.А.Трегубов, бригадир К.І.Краснюк, прораб М.І.Павлов і багато інших.

 

Облицювання магістрального каналу

залізобетонними плитами на водонепроникній плівці.

Мал. 1

 

У повоєнні роки облмеліоконтора відновлює зрошувальні системи, розгромлені фашистами. Закінчивши славетний бойовий шлях, проведенням меліоративних робіт в області керують кавалери бойових орденів капітан І.М.Авраменко, майор Д.С.Кашель, капітан К.І.Коновальчук, майор М.А.Заславський, старшина Д.І.Голіков. Під їх керівництвом колектив гідромеліораторів, спільно з працівниками колгоспів, за півтора року відновили зрошувальні системи. Площа зрошення у 1946 році складала 11,16 тис. га.

У 1947 році закінчили будівництво водосховища комплексного призначення на річці Мокра Сура біля села Анно-Зачатівка (тепер Світлогірське), площею водного дзеркала 306 га, яке в народі отримало назву "Сурське море". Роботами керували інженер А.І.Самойленко і прораб М.М.Козлов.

З 1948 по 1951 рік ведеться будівництво Капулівської зрошувальної системи у Нікопольському районі на площі 509 га. Тут, вперше на Україні, була застосована плавуча насосна станція.

 

Плавуча насосна станція Капулівської зрошувальної системи.

Мал. 2

 

В 50-х роках широкими темпами застосовуються машини ДДН-45. Практично все зрошення переводиться на дощування.

 

Зрошення в радгоспі ім. Орджонікідзе Нікопольського району.

Головна насосна станція. 1956 р.

Мал. 3

 

У 1960 році зрошувані землі в області займають площу 19 тис. га. Високі темпи будівництва меліоративних систем потребують спеціалістів. Їх готував Дніпропетровський гідромеліоративний технікум. Десятки його випускників працюють на будовах. Серед них: А.Горбенко, М.Грищенко, Т.Горбонос, Л.Кваша, О.Костюк, А.Кутало, І.Козачков, В.Магала, В.Ступар і багато інших. Облводгосп в ті роки очолювали П.І.Антропов, потім Г.М.Сіроштан. Цей період відмічається широким застосуванням зрошення на не¬великих ділянках в колгоспах, обводненням та подачею води на побутові потреби селянам зі свердловин. Елементом приводу поршневих насосів застосовувалися вітрові двигуни ТВ-8 і Д-12. До 1960 року будівництво зрошення велося, в основному, за рахунок господарств. Якщо з 1955 по 1960 роки на зрошення було направлено 5,2 млн. карбованців (з них 4 млн. карбованців - кошти господарств і 1,2 - кошти державних капітальних вкладень), то в період з 1960 по 1965 роки з загальної суми 21,2 млн. карбованців державні капітальні вкладення становили 19,6 млн. карбованців.

 

Фрунзенська зрошувальна система.

Початок будівництва ГНС-1. 1965 р.

Мал. 4

 

Бурхливий розвиток меліоративного будівництва розпочався після травневого Пленуму центрального комітету комуністичної партії Радянського Союзу 1966 року, на якому розглядалося питання широкого розвитку меліорації земель для отримання високих і стабільних урожаїв зернових та інших сільськогосподарських культур. З доповіддю на Пленумі виступив Міністр Меліорації СРСР Є.Є.Алексєєвський. Збільшення капіталовкладень в меліоративне будівництво значно змінило динаміку будівництва. Якщо у 1965 році площі зрошення складали 64,2 тис.га, то в 1970 вже 124 тис.га. В цей період будуються зрошувальні системи на площі 25 тис.га в Апостолівському і Широківському районах з забором води з каналу Дніпро-Кривий Ріг. Для забезпечення овочами і створення кормової бази тваринництва для виробки м'яса і молока мешканцям обласного центру будується І черга Фрунзенської зрошувальної системи на площі 20,7 тис.га (1964 - 1970 роки).

 

Нікопольський зрошуваний масив.

Головна насосна станція. 1966 р.

Мал. 5

 

Генеральна підрядна організація трест "Дніпроводбуд", який очолював Ю.В.Ушпаровський, розробив і перемістив 21,5 млн.куб.м. землі, уклав 86,1 тис.куб.м. бетону і 99,2 тис.куб.м. залізобетону, змонтував 414 км лоткової мережі. Будівельні роботи вели В.О.Білогуб, В.С.Шкідіна, Ю.О.Степаненко - керівники будівельно-монтажних управлінь тресту. У 1970 році завершується проектування ІІ черги Фрунзенської зрошувальної системи на площі 15,3 тис. га. Ця система принципово відрізнялася від раніше побудованих схемою регулювання і подачі води споживачам та техніки поливу. Розвідна мережа, виконана у трубах, дозволила перейти на автоматизацію роботи насосних станцій по витратах води. На значних площах застосовані широкозахватні дощувальні машини "Фрегат" - 7,7 тис. га, "Волжанка" - 1,9 тис. га. Магістральний канал, вперше на Україні, був побудований з автоматичним регулюванням верхнього б'єфу за допомогою циліндричних затворів.

В 70-і - 80-і роки, з забором води з каналу Дніпро-Донбас, у лівобережних районах будуються великі зрошувальні системи: Царичанська - 12,8 тис.га, Магдалинівська - 25,3 тис.га, Олександрівська - 12 тис.га. Для зрошення земель у центральних районах області будується Солоняно-Томаківська зрошувальна система на площі 8 тис.га. На цих системах була виконана повна автоматизація роботи насосних станцій та водорозподілу. Велика робота в області проводилася по розвитку зрошуваного садівництва. Створені зрошувані сади в колгоспі ім. Шевченка Апостолівського району - 384,3 га, сади міжколгоспного садівничого підприємства Солонянського району - 998 га, зрошуваний сад орендної бригади "Сади України" Нікопольського району - 414,6 га, сад в агро-промисловому комплексі на базі колгоспу ім. Котовського Магдалинівського р-ну - 1028 га, сад Нікопольського АПК - 2000 га.

Значна увага приділялася екологічним питанням. З метою зменшення скидів стічних вод і отримання високих врожаїв кормових культур будується зрошення стічними водами м. Дніпродзержинська (Баглійська зрошувальна система) на площі 2,3 тис.га, у колгоспі ім. Дзержинського Новомосковського р-ну 900 га, зрошення стічними водами селекційно-гібридного центру по вирощуванню поросят у Новомосковському р-ні - 1300 га, для утилізації стічних вод м. Кривий Ріг споруджується система на площі 8 тис. га та інші. В даний час в області налічується 198,7 тис.га зрошуваних земель. Для створення сприятливих меліоративних умов на зрошуваних і прилеглих до них землях в області побудовані системи вертикального та горизонтального дренажу на площі 92 тис.га.

Другим поштовхом збільшення обсягів водогосподарського будівництва в області був Пленум ЦК КПРС 23 жовтня 1984 року, на якому розглядалося питання "Про довгострокову програму меліорації, підвищення ефективності використання меліоративних земель з метою стійкого нарощування продовольчого фонду держави", послідуючий Пленум ЦК КПУ з цього питання. На виконання їх рішень вийшла Постанова Ради Міністрів СРСР від 10 січня 1987 року №38 і Постанова Ради Міністрів УРСР від 12 березня 1987 року №78 "Про заходи щодо подальшого розвитку зрошуваного землеробства у Дніпропетровській області". Цією Постановою передбачалося довести площу зрошуваних земель в області до 2000 року до 540 тис. га за рахунок будівництва великих зрошувальних систем з водозабором з Дніпра, каналів Дніпро-Донбас, Дніпро-Інгулець, Дніпро-Кривий Ріг та за рахунок стічних вод великих населених пунктів. Для виконання цих робіт філіал інституту "Укрдіпроводгосп" було реформовано в інститут "Дніпродіпроводгосп" і було створено трест "Криворіжжяводбуд". Проте, розпад Радянського Союзу не дав змоги провести намічені заходи в повному обсязі. Не дивлячись на труднощі з фінансуванням об'єктів будівництва, уряд України продовжує приділяти значну увагу подальшому розвитку зрошуваного землеробства.

 

Робота циліндричних затворів у НСП-8.

Мал. 6

 

14 липня 1993 року за №537 вийшла Постанова Кабінету Міністрів України "Про розвиток меліорації і поліпшення екологічного стану меліоративних земель у 1994-2000 роках". Цією Постановою передбачалося в області збудувати 19,6 тис.га нового зрошення, провести комплексну реконструкцію зрошувальних систем на площі 38,5 тис.га, здійснити меліоративне покращання земель на площі 11,5 тис.га. Законом України від 17 січня 2002 року за №2988-ІІІ затверджена Загальнодержавна програма розвитку водного господарства. Програма розроблена з метою вдосконалення Національної програми екологічного оздоровлення басейну р. Дніпро та поліпшення якості питної води (затверджена Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1997 року №І23/9-ВР), Комплексної програми захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь у 2001 - 2005 роках та прогнозу до 2010 року (схвалена Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2000 року №1173), Комплексної програми першочергового забезпечення сільських населених пунктів, мешканці яких користуються привізною водою, централізованим водопостачанням у 2001 - 2005 роках та прогнозу до 2010 року (схвалена Постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2000 року №1735) та Комплексної програми розвитку меліорації земель і поліпшення екологічного стану зрошуваних угідь у 2001 - 2005 роках та прогнозу до 2010 року (схвалена Постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 2000 року №1704).

На виконання зазначеної програми розроблена Регіональна програма розвитку водного господарства в Дніпропетровській області. Програма розроблена на підставі пропозицій районних державних адміністрацій, головного санітарного лікаря області, державного управління екології та природних ресурсів у Дніпропетровській області, управлінь гірничо-металургійної промисловості та житлово-комунального господарства облдержадміністрації і ДОКП "Облводоканал" з урахуванням чинних законодавчих та нормативних актів, для забезпечення екологічної безпеки та охорони довкілля, комплексного розвитку водного господарства за умови забезпечення охорони та раціонального використання природних ресурсів. Програма погоджена усіма зацікавленими організаціями, погоджена розпорядженням голови облдержадміністрації від 22.08.2003 року №-254-0-03 і затверджена рішенням сесії обласної ради від 17.11.2003 року №243-ІІ / ХХІV. Координацію реалізації заходів програми доручено здійснювати облводгоспу.

 

ПРОГНОЗ

ПОГОДИ

 

 

 

ПРЯМІ

ПОСИЛАННЯ:

ОХОРОНА ПРАЦІ

Полив культур

Водогосподарська обстановка

 

Карта сайта

При копіюванні матеріалів і використанні інформації сайту http://vodhoz.dp.ua/

активне посилання на сайт з повідомленням адміністрації обов'язкове !

 

 

ГОЛОВНА     КЕРІВНИЦТВО     СТРУКТУРА     ДІЯЛЬНІСТЬ     НОВИНИ     ФОТОГАЛЕРЕЯ     КОНТАКТИ

-  Дніпропетровське обласне управління водних ресурсів  -